Питання і відповіді про зміну клімату та Кіотський протокол Чим погані глобальні зміни клімату?. 1 Яка частка впливу людини на процес глобального потепління?.

1 Яка частка впливу природних факторів на процес глобального потепління?.

2 Чи не дешевше адаптуватися до змін клімату, ніж вкладати кошти в зниження викидів парникових газів? 2 Які існують докази того, що відбувається зміна клімату?.

3 Які будуть наслідки від зміни клімату для України?. 3 Що важливіше для України: покращувати економіку чи боротися зі зміною клімату?.

4 Що таке Кіотський протокол?. 4 Яка роль України в вирішенні глобальної проблеми?. 4 Що таке гнучкі механізми Кіотського протоколу?.

5 Як працюють гнучкі механізми в Україні?. 5 Чи можна вважати Кіотський протокол ефективною угодою, тоді як найбільші забруднювачі його не ратифікували?.

6 Чим погані глобальні зміни клімату?

   Існує така думка, що з глобальним потеплінням в світі стане лише тепліше. Але насправді на нас чекають зміни клімату, які тягнуть за собою такі екстремальні природні явища, як посухи, повені, сильні урагани, затоплення прибережних районів і поселень, аномальні температури. Через проблему зміни клімату вже до кінця цього століття сотням мільйонів людей загрожує існування. Яка частка впливу людини на процес глобального потепління?
За останнім звітом IPCC[i] від 2 лютого 2007 року «саме збільшення викидів парникових газів внаслідок діяльності людини є найбільшою причиною зафіксованих кліматичних змін». Ø Вуглекислий газ (СО2) є найбільш важливим парниковим газом. За останні 100 років його концентрація збільшилася на 40%, що є найбільшим рівнем за останні 650 тис. років. Основними причинами збільшення концентрації вуглекислого газу є спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу), зміни в землекористуванні та вирубка лісів. Ø Глобальні концентрації метану збільшилися 2,4 рази в порівнянні з доіндустріальним періодом. Основними причинами збільшення метану є викиди під час видобутку та транспортування вугiлля, природного газу та нафти, викиди з сміттєзвалищ та викиди в сільському господарстві. Ø Глобальні концентрації закису азоту збільшилися на 20% в порівнянні з доіндустріальним періодом. Яка частка впливу природних факторів на процес глобального потепління?
Деякі з природних чинників посилюють потепління (+), а деякі навпаки послаблюють його (-). Ступінь впливу окремих факторів наведено нижче. Енергетичний баланс планети в доіндустріальний період взято за 0. Для порівняння, сукупні викиди СО2, метану та закису азоту на 2005 р. викликають потепління на +2,30 Вт/м2: Ø Викиди аерозолів (сульфати, органічний вуглець, смог, нітрати та пил) в сукупності призводять до послаблення потепління на рівні -0.5 Вт/м2 Ø Озон в тропосфері, що утворюється внаслідок спалювання викопних палив, додає потепління на +0,35 Вт/м2, озон в стратосфері знижує на -0,05, Ø Галоїдовуглеводні додають потепління на +0,34 Вт/м2 Ø Зміни в інтенсивності сонячних потоків додають до потепління +0,12 Вт/м2 Ø Альбедо поверхні (віддзеркалення сонячних променів, наприклад від поверхонь вкритих снігом) -0,2 Вт/м2 Ø Альбедо хмар -0,7 Вт/м2 Природні та антропогенні фактори, що тут не перераховані, мають дуже низький вплив на глобальні процеси. Чи не дешевше адаптуватися до змін клімату, ніж вкладати кошти в зниження викидів парникових газів?
Ні. По-перше, багато природних систем, як-то коралові рифи та льодовики, є дуже чутливими до збільшення температури. Як зможе адаптуватися полярний ведмідь, коли зникне його територія існування? Те саме відбудеться з десятками тисяч інших видів рослин та тварин, що не зможуть адаптуватися. По-друге, в світі глобальне потепління і зміна клімату вже не розглядаються як суто екологічна проблема, а більше економічна і соціальна. За висновками британського економіста Ніколаса Стерна[ii], якщо людство не буде вживати заходів зі зниження викидів парникових газів вже сьогодні, то втрачатиме 5-20% ВВП щорічно в наступні роки через втрати в сільському господарстві, на подолання наслідків від більшої кількості та сили стихійних лих, через нестачу питної води та затоплення поселень, тощо. На противагу, на поступове зниження викидів парникових газів необхідно лише 1% світового ВВП. Які існують докази того, що відбувається зміна клімату?
За останнім звітом Міжнародної групи вчених зі зміни клімату IPCC1 (лютий 2007р): Ø 11 з останніх 12 років (1995-2006) були зафіксовані як найтепліші з початку вимірювання температури (1850); Ø В середньому рівень світового океану океану зростав на 1,8 мм (1,3-2,3) кожного року з 1961 по 2003. Починаючи з 2003, темпи підвищення рівня океану зросли до 3,1 (2,4-3,8) мм щорічно. Сукупно, рівень світового океану збільшився на 0,17 м. Ø Супутникові дані свідчать, що арктичні льодовики тануть із швидкістю 2,7% в десятирічча, з таненням влітку до 7,4%. Ø Зафіксовано посилення та довгостроковість засух в районах тропіків та субтропіків, що є бідою для населення що там проживає. Ø Зафіксовано більшу кількість та інтенсивність повеней, що спричиняються більшим випаровуванням і, відповідно, кількістю опадів. Ø Зафіксовано збільшення інтенсивності тропічних циклонів на півночі атлантичного океану, як наслідок нагрівання океану і накопичення більшої кількості енергії. Які будуть наслідки від зміни клімату для України?
В Україні відсутні наукові дослідження, які б вивчили це питання комплексно з точки зору різних аспектів (економічних, соціальних та екологічних), тому коментарі деяких вчених можна лише розглядати як їх думка, не підкріплена аналізом усіх факторів. Грунтуючись на висновках вчених Міжнародної Групи Експертів зі зміни клімату (IPCC2) про глобальні та регіональні наслідки від зміни клімату, можна зробити висновки, що Україні так само загрожують збільшення кількості стихійних лих, зростання повеней у Карпатах, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостра нестача питної води в центральних та східних регіонах України. Крім того, ми - не ізольована у світі держава. Зміни означатимуть масову імміграцію з південних країн, де умови життя стануть нестерпними. Нам слід чекати і таких «небажаних гостей», як малярія і інші інфекційні захворювання. Що важливіше для України: покращувати економіку чи боротися зі зміною клімату?
Насправді для України боротьба зі зміною клімату співпадає з покращенням економіки та посиленням конкурентоспроможності: 1. Енергозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії допоможуть знизити залежність від імпортованих енергоресурсів та сприятимуть зниженню викидів інших забруднюючих речовин, що викидаються внаслідок спалювання викопного палива. За висновками Міжнародного Агентства з Енергетики Україна стоїть на першому місці за кількістю затраченої енергії на вироблення одиниці ВВП[1]! 2. Ратифікувавши Кіотський Протокол Україна отримала можливості залучення додаткових коштів на виконання проектів із зниження викидів парникових газів. Державні, комунальні та приватні підприємства можуть отримати часткове фінансування модернізації своїх підприємств за рахунок продажу майбутніх знижень викидів парникових газів по механізму спільного впровадження. 3. Україна підписала Рамкову Конвенцію ООН про зміни клімату і ратифікувала Кіотський протокол. Цим вона взяла на себе певні зобов’язання на впровадження політики зниження викидів парникових газів. Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети і несе свою частку відповідальності за наслідки від глобальної зміни клімату. Що таке Кіотський протокол?
Кіотський протокол є міжнародною угодою до Рамкової конвенції ООН і встановлює обов’язки на зниження викидів парникових газів для розвинених країн та країн з перехідною економікою (країни Додатку 1). В сукупності за протоколом усі країни Додатку 1 повинні знизити викиди парникових газів на 5% від рівня викидів в 1990р. в період 2008-2012 р.р. Яка роль України в вирішенні глобальної проблеми?
Україна ратифікувала Кіотський протокол у 2004 році із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. Реальні викиди на 2004 становили лише 45% від обсягу 1990р. Але навіть з таким зниженням, на 2005 р. за викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату. Що таке гнучкі механізми Кіотського протоколу?
Країни, що взяли на себе зобов’язання на зниження можуть досягнути їх шляхом впровадження заходів в своїх країнах. Додатково вони можуть виконувати проекти в інших країнах, зараховуючи зниження викидів парникових газів собі. Парникові гази носять глобальний негативний характер, тому не має значення де саме відбулися зниження. Такі проекти, що виконуютья в інших країнах називаються (1)«механізмом чистого розвитку», якщо вони виконуються в країнах, що розвиваються (Китай, Індія, Бразилія тощо) та (2)«спільного впровадження», якщо виконуються в інших країнах, що взяли зобов’язання на зниження викідів за Кіотським протоколом (найчпстіше країни з перехідною економікою – Україна, Румунія та Болгарія). Такі проекти є економічно вигідними обом країнам: підприємства, що приймають проекти отримують часткове фінансування за рахунок продажу знижень викидів, а країни/підприємства, що купляють мають економічну вигоду, бо на досягнення ще більшої енергоефективності на їх підприємствах потрібно докласти більших фінансових затрат. (3) Третім гнучким механізмом є міжнародна торгівля квотами. Якщо країна перевиконала свої зобов’язання за Кіотським протоколом і досягла більшого зниження викидів, то вона може продати їх іншій країні. В реальності, країни що мають квоти (набільше у Росії, України, Білорусі, Польщі, Румунії) досягли їх не за рахунок цілеспрямованої політики урядів, а за рахунок спаду та реструктуризації економіки після 1990 року. Громадські організації виступають проти продажу таких квот, тому що на глобальному рівні це не призведе до додаткового зниження викидів парникових газів. Як працюють гнучкі механізми в Україні?
Потенціал механізму спільного впровадження оцінюється експертами в 130 млн. тонн знижень СО2е на рік[iii] (для порівняння у 2004 році загальні викиди СО2 в Україні становили 425 млн. тонн СО2) із залученням понад 3 мільярдів євро на реалізацію проектів за період 2008-2012 рр. На листопад 2008 року за механізмом спільного впровадження в Україні попередньо ухвалено 102 проекти, а 20 отримали остаточне схвалення та вже реалізуються. Зараз ціна 1 тонни СО2 для українських підприємств коливається в межах 9-12 євро. Серед проектів: утилізація шахтного метану, комбіноване виробництво тепла та електроенергії, енергозбереження, розвиток альтернативних джерел енергії, збор метану з полігонів твердих побутових відходів тощо. Торгівля квотами на 1 грудня 2008 не ведеться. Внутрішня політика країн, що є потенційними покупцями не дозволяє купити „пусті” квоти, а лише зафіксовані зниження викидів парникових газів, що є результатом певних заходів. Пропозиція на ринку квот більша ніж попит в 3 рази, а за відсутності в Україні плану заходів зниження викидів парникових газів та прозорого управління коштами, бажаючих країн-покупців може і взагалі не знайтись. Чи можна вважати Кіотський протокол ефективною угодою, тоді як найбільші забруднювачі його не ратифікували?
Так: - Кіотський протокол є єдиною міжнародною угодою, що змушує країни вкладати кошти в політику та заходи зниження викидів парникових газів. За допомогою гнучких механізмів (чистий розвиток та спільне впровадження) було зареєстровано проектів з обсягом знижень викидів парникових газів більше ніж на 1 мільярд тон СО2е. - Серед недоліків протоколу є ті, що не всі країни його підтримали або не виконують зобов’язання. Адміністрація Буша не ратифікувала Кіотський протокол не тому, що ставила під питання наукові докази про серйозність проблеми зміни клімату, а тому, що це створить нерівні умови для підприємств США та великих країн що розвиваються (Китай, Індія). В той самий час, деякі штати (Каліфорнія) та міста беруть власну ініціативу на зниження викидів парникових газів. З перевиборами в США зміниться і відношення до Кіотського протоколу. - Незважаючи на відсутність міжнародних зобов’язань для великих економік, що розвиваються і Індія, і Китай, і Бразилія активно працюють над розвитком відновлюваних джерел енергії. Якщо у Вас виникли додаткові питання, звертайтеся до Ірини Ставчук,координатора програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України.